Пошуки оборонного валу, і не тільки, на Малинському городищі триватимуть завдяки виграному міською радою гранту від Міністерства культури України. 21 серпня в Малині відбудеться Міжнародна наукова конференція «Ремесла та промисли Поліської зони. Проблеми дослідження і популяризації», яка, вірять учені, дасть новий поштовх у дослідженні Малинського городища і давніх ремесел та промислів Полісся.
З цього приводу ми задали кілька запитань керівнику Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України, старшому науковому співробітнику відділу давньоруської та середньовічної археології цього інституту, кандидату історичних наук Андрію Петраускасу.
— Андрію Вальдасовичу, нещодавно завершився черговий польовий сезон розкопок на Малинському городищі. Багатьох наших читачів цікавить, що нового вдалося віднайти вченим?
— Перш за все хочу нагадати, що розкопки на городищі проводяться вже більш як 140 років. Вони були розпочаті ще 1878 року видатним українським археологом Володимиром Антоновичем. Роботи на городищі проводили також такі видатні вчені як Петро Третьяков, Михайло Кучера та Богдан Звіздецький. З 2015-го регулярні планові дослідження проводяться Житомирською археологічною експедицією Інституту археології НАН України за участі студентів Житомирського держуніверситету імені Івана Франка та Малинського проф-техліцею.
За більш ніж віковий період накопичено значну кількість археологічних знахідок, виявлено, досліджено і частково, проведено реконструкцію археологічних об’єктів, які репрезентують оборонні, житлові, побутові, господарські та ремісничі споруди археологічної пам’ятки. Встановлено основні періоди функціонування городища та формування на його основі середньовічного міста. Виявлені артефакти: побутові предмети, ремісничі інструменти, зброя, які репрезентують різні сторони матеріальної культури стародавнього населення Малина.
— Чи означає це, що вчені отримали відповіді на всі питання історії городища, і ніяких серйозних відкриттів уже не буде?
— Зовсім ні. В 2016-2017 роках під час розкопок ми виявили численні артефакти празько-корчацької археологічної культури, датовані VI-VII cт. Це дозволило нам зробити висновок, що на території Малинського городища вже в VII столітті проживало населення. Про це ми доповідали під час роботи Першого Всеукраїнського з’їзду археологів, що відбувся восени минулого року в Ніжині.
— І як сприйняла наукова спільнота це відкриття?
— В цілому — позитивно. Разом з тим, нам рекомендували віднайти оборонні споруди найдавнішого укріплення городища, пошуки яких розпочав іще Богдан Звіздецький у 1987 році. Саме тому впродовж польових сезонів 2018-2019 років ми основну увагу приділили пошукам місця розташування оборонного валу найбільш раннього періоду формування городища.
Паралельно з цим, ми віднайшли частину житлової споруди та побутової печі з двома етапами перебудови, яка датується ХІІІ-ХIV ст. Під час дослідження поду печі було виявлено вмазані в нього фрагменти глиняного сопла від сиродутного горна, шматки металургійного шлаку, крупний точильний камінь та шматки плінфи, які співвідносяться із господарчою та ремісничою діяльністю мешканців цього житла та становили для них, вірогідно, наповнені позитивним смислом предмети.
Серед цікавих знахідок також слід відмітити ливарну форму для виготовлення ювелірних прикрас, численні фрагменти скляних браслетів давньоруського часу різноманітних кольорів. Окремо слід відзначити знахідку пустотілого кістяного предмету, виготовленого на токарному верстаті, орнаментованого врізними прямими горизонтальними лініями. За формою подібний до сучасної шахової фігури. Проте за визначенням спеціаліста з давньоруських виробів з кістки Марини Сергеєвої даний предмет не має відношення до шахових фігур, а, вірогідно, мав інше, не встановлене на сьогодні, призначення. А жаль…
— А як же пошуки давнього валу?
— Це робота не одного польового сезону. Та, чим більше ми працюємо, тим більша вірогідність його віднайти. В цьому році на площі розкопу під час зачистки поверхні материка було зафіксовано декілька канавок від огорож та стовпових ям. Не можна виключати, що частина з них могла належати дерев’яним конструкціям всередині найбільш раннього оборонного валу. Слід зазначити, що завдяки роботам останніх років було відкрито конструкції оборонних споруд, які вже існували в Х столітті й які так і не вдалося віднайти видатному досліднику древлянських старожитностей Богдану Звіздецькому. Сподіваємось, що наступні польові дослідження дозволять отримати підтвердження і нашій гіпотезі раннього формування Малинського городища.
— На цьому роботи археологів цього року закінчено?
— На щастя, ні. Завдяки виграному міською радою гранту від Міністерства культури України ми отримали чудову нагоду провести 21 серпня в Малині Міжнародну наукову конференцію «Ремесла та промисли Поліської зони. Проблеми дослідження і популяризації». Вірю, вона дасть новий поштовх у дослідженні Малинського городища і давніх ремесел та промислів Полісся. Далі — 21 вересня, святкування Дня міста, під час якого планується провести фестиваль «Інкубатор ремесел» («Давні ремесла Полісся»), в ході якого науковці покажуть процес «варіння» заліза з місцевої (так званої болотної) руди в сиродутних печах та виготовлення з нього речей, а також давнього посуду, пива-меду. Торік, до речі, на першому фестивалі ми виготовили першу партію такого мед-пива, і тепер гості свята матимуть можливість його почастувати. З цього приводу вже з’явився вислів: «В Малині був, мед-пиво пив». Окрім того, на цьогорічному святі буде представлено й багато інших номінацій та майстер-класів. Отож, запрошуємо жителів та гостей міста 21 вересня на фестиваль. Упевнений, ви не пожалкуєте.
